-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зазнайо́мити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зазнайо́ммо
2 особа зазнайо́м зазнайо́мте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зазнайо́млю зазнайо́мимо, зазнайо́мим
2 особа зазнайо́миш зазнайо́мите
3 особа зазнайо́мить зазнайо́млять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зазнайо́мив зазнайо́мили
жін.р. зазнайо́мила
сер.р. зазнайо́мило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зазнайо́мивши

Словник синонімів

ЗНАЙО́МИТИкого з ким (робити когось знайомим іншій особі), ЗАЗНАЙО́МЛЮВАТИрозм.,ЗНАКО́МИТИрідко;ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ кого кому, РЕКОМЕНДУВА́ТИкого кому, ВІДРЕКОМЕНДО́ВУВАТИ, РЕПРЕЗЕНТУВА́ТИкнижн. (перев. даючи характеристику). - Док.: познайо́мити, зазнайо́мити, познако́мити, предста́вити, рекомендува́ти, відрекомендува́ти, порекомендува́ти, репрезентува́ти. Після коротких промов король почав знайомити молоду королеву з магнатами та чужоземськими посланцями (І. Нечуй-Левицький); Козак нерухомо став, чекав, що його зазнайомить господар з своєю донькою (І. Ле); - Я вас не представляю одне одному, - озвався по паузі Федір Іванович, - бо ви вже знайомі (А. Головко); [Костомаров:] Та от, до речі, вам рекомендую: Данило Мордовець, що заступивсь прилюдно за солдата (П. Тичина).