-1-
іменник чоловічого роду
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний зажи́вок зажи́вки
родовий зажи́вку зажи́вків
давальний зажи́вку, зажи́вкові зажи́вкам
знахідний зажи́вок зажи́вки
орудний зажи́вком зажи́вками
місцевий на/у зажи́вку, зажи́вкові на/у зажи́вках
кличний зажи́вку* зажи́вки*

Словник синонімів

ЖИ́ВЛЕННЯ (перев. про рослини - те, чим живиться організм), ПОЖИ́ВА, ЗАЖИ́ВОКдіал.Щоб одержати високі врожаї озимої пшениці, необхідно забезпечити рослини всіма елементами живлення (з журналу); Ягоди не давали достатньої поживи виснаженому тілові (О. Донченко); Як гноювата земля, то корень кращий заживок має (Словник Б. Грінченка).
ЗАРОБІ́ТОК (плата за виконану роботу), ЗАРІ́БОК[ЗАРО́БОК]рідше,ЗАСЛУЖЕНИ́НАдіал.,ДОРО́БОКдіал.,ЗАЖИ́ВОКдіал.;ПРИРОБІ́ТОК (додатковий заробіток); ОКЛА́Д, СТА́ВКА (зарплата, установлена відповідно до посади, кваліфікації тощо). Заробіток лікарського практиканта був невеличкий і зовсім недостатній для нових життєвих вимог Безбородька (Ірина Вільде); Лісорубові не вистачало заробітку, щоб прогодувати свою невелику сім’ю (Т. Масенко); [Герміона:] Даремне ти, Антею, не взяв від нього грошей.. Сяк чи так, а се ж твоя заслуженина (Леся Українка); Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок (Словник Б. Грінченка); Син живе не на свої шістсот, він має ще приробіток поверх того (І. Сенченко). - Пор. пла́та.
ЗА́РОДОК (організм у ранній період свого розвитку, що живиться за рахунок матері або поживних речовин у яйці), ПЛІД, ЗАЧА́ТОК, ЕМБРІО́Нбіол.,ЗАЖИ́ВОКдіал.Лиш у певній утробі і з зародків певних приходить Кожна істота на світ (М. Зеров); - Гріх убивати плід! Гріх, Килино, бо воно теж людина, хоч і ненароджена (Є. Гуцало); Багато вакцин, які вводяться для запобігання гострим вірусним інфекційним захворюванням, виготовляються в культурах тканин тварин і на ембріонах курей (з газети); Пропало просо: морози заживок побили (Словник Б. Грінченка).
Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́розм.,ПОЖИ́ВАрозм.,ПОЖИ́ВОКрозм.,ПОКО́РМрозм.,СПОЖИ́ВАрозм.,ПОТРА́ВАрідше,СПОЖИ́ВОК рідше,СПОЖИ́ТОК рідко,ЇСТВО́заст.,ЇДЛО́діал.,З’Ї́ЖАдіал.,ПОЖИ́ТОК діал.;СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОКзаст.,Ї́ДЖЕННЯдіал. (перев. те, що їдять люди); ТРА́ПЕ́ЗА (у монастирі). Поспєлов з Істоміним взяли рушниці і пішли полювати, щоб внести приємний додаток до корабельної їжі (З. Тулуб); Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж з неї за користь (Григір Тютюнник); Пісок, пісок, Та колючки - пожива бідного верблюда (М. Шеремет); - Хліб та вода, ото єдиний мій поживок (І. Нечуй-Левицький); - Гой, козаченьку, пане ж мій, Який же буде покорм твій? - Будем їсти соломаху, Козацькую затираху (пісня); Тут їлирознії потрави, І все з полив’яних мисок (І. Котляревський); І знов довгі роки упертої праці, терплячої безупинної праці мурашки, що ледве здобуває собі злиденний споживок (З. Тулуб); Забігаю в хату торбинку з їством на пасовище прихопити (О. Ковінька); - Підем у привокзальний буфет, там я вчора бачив оливки, з Греції привезли. Треба ж і нам спробувати це аристократичне їдло (М. Стельмах); Корисна в городі з’їжа, он які гладкі відтіля вертаються (Панас Мирний); Сояшник пишний, нікчемний будяк, Все їй [бджолі] іде на пожитки (І. Манжура); Прийшов він раз обідать до Дем’яна, А у Дем’яна страва добрая була: І маслечко, і сало, і сметана (Л. Глібов); [Антон:] Дівчата, ставте на стіл, що там є їстівного (М. Кропивницький); Було, що в себе лиш і мали заживку - горня картоплі (С. Чорнобривець); За сидження нема їдження (М. Номис); - Умивайтесь, трапеза чекає на столі (І. Микитенко). - Пор. 1. стра́ва, харчі́.