задути 3 значень
-1-
дієслово доконаного виду
(загасити вогонь, світло, дуючи на них; затрубити - розм.)
Словник відмінків
Інфінітив | заду́ти, заду́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заду́ймо, задмі́мо, задмі́м | |
2 особа | заду́й, задми́ | заду́йте, задмі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заду́ю, задму́ | заду́ємо, заду́єм, задмемо́, задме́м |
2 особа | заду́єш, задме́ш | заду́єте, задмете́ |
3 особа | заду́є, задме́ | заду́ють, задму́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заду́в | заду́ли |
жін.р. | заду́ла | |
сер.р. | заду́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
заду́тий | ||
Безособова форма | ||
заду́то | ||
Дієприслівник | ||
Словник синонімів
-2-
дієслово доконаного виду
(почати дути, віяти, повівати звідки-небудь - про вітер)
Словник відмінків
Інфінітив | заду́ти, заду́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заду́ймо, задмі́мо, задмі́м | |
2 особа | заду́й, задми́ | заду́йте, задмі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заду́ю, задму́ | заду́ємо, заду́єм, задмемо́, задме́м |
2 особа | заду́єш, задме́ш | заду́єте, задмете́ |
3 особа | заду́є, задме́ | заду́ють, задму́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заду́в | заду́ли |
жін.р. | заду́ла | |
сер.р. | заду́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
заду́тий | ||
Безособова форма | ||
заду́то | ||
Дієприслівник | ||
Словник синонімів
Словник відмінків
Інфінітив | заду́ти, за | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | заду́є, задме́ | заду́ють, задму́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заду́в | заду́ли |
жін.р. | заду́ла | |
сер.р. | заду́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заду́вши |
-3-
дієслово доконаного виду
(розпалити домну)
Словник відмінків
Інфінітив | заду́ти, заду́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заду́ймо, задмі́мо, задмі́м | |
2 особа | заду́й, задми́ | заду́йте, задмі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заду́ю, задму́ | заду́ємо, заду́єм, задмемо́, задме́м |
2 особа | заду́єш, задме́ш | заду́єте, задмете́ |
3 особа | заду́є, задме́ | заду́ють, задму́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заду́в | заду́ли |
жін.р. | заду́ла | |
сер.р. | заду́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
заду́тий | ||
Безособова форма | ||
заду́то | ||
Дієприслівник | ||
Словник синонімів
Словник відмінків
Інфінітив | заду́ти, за | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | заду́є, задме́ | заду́ють, задму́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заду́в | заду́ли |
жін.р. | заду́ла | |
сер.р. | заду́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заду́вши |
Словник відмінків
Інфінітив | заду́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заду́ймо | |
2 особа | заду́й | заду́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заду́ю | заду́ємо, заду́єм |
2 особа | заду́єш | заду́єте |
3 особа | заду́є | заду́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заду́в | заду́ли |
жін.р. | заду́ла | |
сер.р. | заду́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заду́вши |