задиркуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зади́ркуватий зади́ркувата зади́ркувате зади́ркуваті
родовий зади́ркуватого зади́ркуватої зади́ркуватого зади́ркуватих
давальний зади́ркуватому зади́ркуватій зади́ркуватому зади́ркуватим
знахідний зади́ркуватий, зади́ркуватого зади́ркувату зади́ркувате зади́ркуваті, зади́ркуватих
орудний зади́ркуватим зади́ркуватою зади́ркуватим зади́ркуватими
місцевий на/у зади́ркуватому, зади́ркуватім на/у зади́ркуватій на/у зади́ркуватому, зади́ркуватім на/у зади́ркуватих

Словник синонімів

ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙрозм.,ЗАДИ́РКУВАТИЙрозм. рідше,ЗАВО́ЇСТИЙрозм.,ПІ́ВНЯЧИЙрозм. рідше,ОТРЯ́ХУВАТИЙдіал.Подумала [Ніна] про нього, як про малого хлоп’яка, задерикуватого, зухвалого, непокірливого (О. Копиленко); Хазяїн був задирливий і вередливий.. чоловік (Марко Вовчок); Задирливе личко відразу стало таке покірне та тихе (С. Васильченко); Тамара розхвилювалася, вона пригадала зустріч з забіякуватим хлопчиком (А. Хижняк); Замість пісні несміливо плеснула задириста частушка (М. Стельмах); Микита такий задиркуватий і вічно в’язне, і дратує Настусю (О. Копиленко); Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Словник Б. Грінченка); Колону.. очолює високий, отряхуватий на вигляд Володя Вайсман (О. Гончар). - Пор. бешке́тний.