загублений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний загу́блений загу́блена загу́блене загу́блені
родовий загу́бленого загу́бленої загу́бленого загу́блених
давальний загу́бленому загу́бленій загу́бленому загу́бленим
знахідний загу́блений, загу́бленого загу́блену загу́блене загу́блені, загу́блених
орудний загу́бленим загу́бленою загу́бленим загу́бленими
місцевий на/у загу́бленому, загу́бленім на/у загу́бленій на/у загу́бленому, загу́бленім на/у загу́блених

Словник антонімів

ЗНАХОДИТИ ГУБИТИ
Намагатися шукати, виявляти кого-, що-н. Втрачати щось через неуважність, недбалість, залишаючи десь кого-, що-н.
Знаходитигубити авторучку, документ, зошит, дочку, сина, книгу, річ, рукавичку, шапку; в автобусі, на базарі, надворі, на стадіоні, там, тут; вчора, минулого тижня, сьогодні; випадково, несподівано, раптом; через неуважність.
Чоловік не знає, де згубить, а де - знайде (Народне прислів’я).  Хіба я не крапля мала, Що світ необмежний одбила,- Лиш ґрунту свого не знайшла, Лиш крила родимі згубила (М. Рильський).
Знахідка ~згуба; відшукати ~загубити, знайдений ~загублений, знахідка ~втрата Пор. ще: ЗНАХОДИТИ ~ ХОВАТИ