загублений 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | загу́блений | загу́блена | загу́блене | загу́блені |
родовий | загу́бленого | загу́бленої | загу́бленого | загу́блених |
давальний | загу́бленому | загу́бленій | загу́бленому | загу́бленим |
знахідний | загу́блений, загу́бленого | загу́блену | загу́блене | загу́блені, загу́блених |
орудний | загу́бленим | загу́бленою | загу́бленим | загу́бленими |
місцевий | на/у загу́бленому, загу́бленім | на/у загу́бленій | на/у загу́бленому, загу́бленім | на/у загу́блених |
Словник антонімів
ЗНАХОДИТИ | ГУБИТИ |
Намагатися шукати, виявляти кого-, що-н. | Втрачати щось через неуважність, недбалість, залишаючи десь кого-, що-н. |
Знаходити ~ губити авторучку, документ, зошит, дочку, сина, книгу, річ, рукавичку, шапку; в автобусі, на базарі, надворі, на стадіоні, там, тут; вчора, минулого тижня, сьогодні; випадково, несподівано, раптом; через неуважність. | |
Чоловік не знає, де згубить, а де - знайде (Народне прислів’я). Хіба я не крапля мала, Що світ необмежний одбила,- Лиш ґрунту свого не знайшла, Лиш крила родимі згубила (М. Рильський). | |
Знахідка ~згуба; відшукати ~загубити, знайдений ~загублений, знахідка ~втрата Пор. ще: ЗНАХОДИТИ ~ ХОВАТИ |