заглузувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | заглузува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заглузу́ймо | |
2 особа | заглузу́й | заглузу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заглузу́ю | заглузу́ємо, заглузу́єм |
2 особа | заглузу́єш | заглузу́єте |
3 особа | заглузу́є | заглузу́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заглузува́в | заглузува́ли |
жін.р. | заглузува́ла | |
сер.р. | заглузува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заглузува́вши |