загетьманувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | загетьманува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | загетьману́ймо | |
2 особа | загетьману́й | загетьману́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | загетьману́ю | загетьману́ємо, загетьману́єм |
2 особа | загетьману́єш | загетьману́єте |
3 особа | загетьману́є | загетьману́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | загетьманува́в | загетьманува́ли |
жін.р. | загетьманува́ла | |
сер.р. | загетьманува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
загетьманува́вши |