-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | загаша́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | загаша́ймо |
2 особа | загаша́й | загаша́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | загаша́тиму | загаша́тимемо, загаша́тимем |
2 особа | загаша́тимеш | загаша́тимете |
3 особа | загаша́тиме | загаша́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | загаша́ю | загаша́ємо, загаша́єм |
2 особа | загаша́єш | загаша́єте |
3 особа | загаша́є | загаша́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
загаша́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | загаша́в | загаша́ли |
жін. р. | загаша́ла |
сер. р. | загаша́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
загаша́вши |
Словник синонімів
ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ [ВГАША́ТИ], ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм.; ЗАЛИВА́ТИ (рідиною); ПРИТО́ПТУВАТИ (ногою); ЗАБИВА́ТИ (різкими рухами, ударами); ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ (дуючи на вогонь). - Док.: загаси́ти, згаси́ти, погаси́ти, пригаси́ти, угаси́ти [вгаси́ти], затуши́ти, потуши́ти, притуши́ти, зали́ти, залля́ти рідше притопта́ти, заби́ти, заду́ти. Спокійна й тиха Мар’яна підходить до свічника і гасить на ньому одну за одною всі свічки (А. Шиян); Випав дощ і загасив пожежу (Панас Мирний); В сінях згасили світло (М. Коцюбинський); Погасив я вогонь мерщій, притоптав, піском закидав (С. Журахович); Пригасив цигарку хлібороб (М. Рудь); Метушаться люди коло вогню, намагаючись вгасити його (М. Коцюбинський); На Гарасимові тліла сорочка в кількох місцях, і він тушив її, мнучи полотно чорними руками (П. Кочура); Полум’я ще було невелике, притушити було б можна (А. Кримський); - Я думав, що ви, пустуючи, наробили пожежі, та оце прибіг заливать (І. Нечуй-Левицький); Вогонь злизує все: покоси, траву під ними.. Його не відразу вдається забити (Ю. Мушкетик); Свічку цього разу задула вже сама господиня (П. Панч).