-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив загальмо́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   загальмо́вуймо
2 особа загальмо́вуй загальмо́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа загальмо́вуватиму загальмо́вуватимемо, загальмо́вуватимем
2 особа загальмо́вуватимеш загальмо́вуватимете
3 особа загальмо́вуватиме загальмо́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа загальмо́вую загальмо́вуємо, загальмо́вуєм
2 особа загальмо́вуєш загальмо́вуєте
3 особа загальмо́вує загальмо́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
загальмо́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. загальмо́вував загальмо́вували
жін. р. загальмо́вувала
сер. р. загальмо́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
загальмо́вуваний
Безособова форма
загальмо́вувано
Дієприслівник
загальмо́вувавши

Словник синонімів

ГАЛЬМУВА́ТИ (сповільнювати або припиняти рух транспорту), ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ЗУПИНЯ́ТИ, СПИНЯ́ТИ (до повної зупинки). - Док.: загальмува́ти, зупини́ти, спини́ти. Машиніст дивиться: зелений вогонь - значить, вільна путь, жовтий - бережися, недалечко попереду або назустріч іде поїзд, гальмуй (О. Донченко); Минувши поворот, поїзд загальмував і зупипився (О. Скляренко); Вони стріляли в машиніста на ходу, і поки не зупинився поїзд, грізно кричали з розпластаних своїх коней: - Зупиняй поїзд! (О. Довженко); Пітьма намотувалася на колеса.. - Спиняй, Миколо, я вже вертаюся (Григорій Тютюнник).
ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ[ВТРИ́МУВАТИ], ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ[ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ], СПОВІ́ЛЬНЮВАТИ, ЗДЕ́РЖУВАТИрозм., ПРОВОЛІКА́ТИрозм. - Док.: затри́мати, заде́ржати, стри́мати, утри́мати[втри́мати], притри́мати, загальмува́ти, упові́льнити[впові́льнити], спові́льнити, зде́ржати, проволокти́, опізни́тизаст.Затримувати суспільний розвиток; Глибокий яр, прудкий потік мене щомить задержують (Уляна Кравченко); - Природа речей двоїста, і ці самі звички, що надають сталості нашому життю.. разом з тим гальмують наш поступ до вищих життєвих форм (В. Підмогильний); Наче хтось навмисне підсунув йому такий волохатий папір, що перо раз у раз надибує на якісь горбки, чіпляється і уповільнює лет мислі (Н. Рибак). - Пор. 1. зупиня́ти, 1. стри́мувати, 1. упові́льнювати.
УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ[ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ] (робити повільнішим якийсь рух), ПРИТИ́ШУВАТИ, СТИ́ШУВАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИ, ЗВІЛЬНЯ́ТИдіал.;ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ПРИГАЛЬМО́ВУВАТИ (за допомогою гальма); ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (звичайно ходу). - Док.: упові́льнити[впові́льнити], прити́шити, сти́шити, зме́ншити, звільни́ти, загальмува́ти, пригальмува́ти, притри́мати, придержати. Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці (Григорій Тютюнник); Старий притишує ходу (З. Тулуб); Поїзд стишує хід, зупиняється (Ю. Збанацький); Коні зменшили біг, а врешті стали (М. Коцюбинський); На вулиці.. Дарка звільняє ходу (Ірина Вільде); Лише пірнаючи в лощину,.. пригальмував Павло машину (М. Упеник); Я теж придержую ходу (А. Тесленко).