загадковий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний загадко́вий загадко́ва загадко́ве загадко́ві
родовий загадко́вого загадко́вої загадко́вого загадко́вих
давальний загадко́вому загадко́вій загадко́вому загадко́вим
знахідний загадко́вий, загадко́вого загадко́ву загадко́ве загадко́ві, загадко́вих
орудний загадко́вим загадко́вою загадко́вим загадко́вими
місцевий на/у загадко́вому, загадко́вім на/у загадко́вій на/у загадко́вому, загадко́вім на/у загадко́вих

Словник синонімів

ТАЄМНИ́ЧИЙ (сповнений того, що не стало відомим, що не доступне пізнанню; незрозумілий), ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, ЗАГАДКО́ВИЙ. - А й справді, - сказав Ігор Василькові. - Пливемо шукати таємничий острів (О. Донченко); Іван лишив дівчину, а сам через узгір’я подався в Потік, щоб зустріти таємничу особу (С. Чорнобривець); Поле, залите таємним, молочно-синявим світлом, безшумно розсувалось перед ними (В. Винниченко); В хаті було тихо, але Орисі весь час вчувалось якесь перешіптування, якісь таємні шерехи (Григорій Тютюнник); Тоді під зовнішнім під’яремним животінням у нас, у Києві, зароджувалося друге, потаємне життя, - городяни ховали по будинках поранених і хворих, які повтікали з таборів (Ю. Яновський); В купе запанувала загадкова тиша (О. Досвітній).
ТАЄМНИ́ЧИЙ (який перебуває за межами людського розуміння; надприродний), ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, НЕЗРИ́МИЙ, ЗАГАДКО́ВИЙ, НЕЗНА́НИЙрозм.День від’їзду Тайах відмічено кількома подіями. Таємнича рука завше підганяє багато вражень на один день (Ю. Яновський); Ех, ці ночі, сині, полтавські, хто може встояти перед їхніми таємничими чарами! (О. Гончар); Його збороти не могла ніяка міць ворожа, поки на нього не прийшла таємна кара Божа (Леся Українка); Густа біла рослинність, що оточувала навкруги, переносила мрію в якусь зачаровану країну, в якийсь чудовий, мов у казці, куточок, овіяний таємними чарами (М. Коцюбинський); Завжди у скелі джерело Живе, як Потаємна сила (Л. Дмитерко); Йому привиджувалось, що його рукою якась потайна сила одчинила вікно в рай, повний квіток, повний майських пахощів (І. НечуйЛевицький); Я йшов стривожений, безтямний, німий. Буцім якась незрима сила гнала мене наперед (І. Франко); "Загадкова і дивна людська натура", - думав сам собі Дорош (Григорій Тютюнник); Подивись, яка незнана сила У ясному погляді горить (М. Нагнибіда). - Пор. 1. незрозумі́лий.