-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заві́ятися, заві́ятись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заві́ймося, заві́ймось
2 особа заві́йся, заві́йсь заві́йтеся, заві́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заві́юся, заві́юсь заві́ємося, заві́ємось, заві́ємся
2 особа заві́єшся заві́єтеся, заві́єтесь
3 особа заві́ється заві́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заві́явся, заві́явсь заві́ялися, заві́ялись
жін.р. заві́ялася, заві́ялась
сер.р. заві́ялося, заві́ялось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заві́явшись

Словник синонімів

ЗАХО́ДИТИ (іти кудись далеко, за якусь межу або, йдучи, потрапляти далеко, не туди, куди слід), ЗАБРІДА́ТИ[ЗАБРО́ДИТИ]розм., ЗАВІ́ЮВАТИСЯфам. - Док.: зайти́, забрести́, заві́ятися. З нудьги із двору погуляти Якось, задумавшись, пішла [генеральша], Та аж за царину зайшла (Т. Шевченко); - Була я у гаях і забрела дуже далеко (Марко Вовчок); Похитав [Максим] чомусь сумовито головою і чомусь подумав, що добре було б кудись завіятись (Н. Рибак). - Пор. 2. забира́тися.