-1-
дієслово недоконаного виду
[фам.]

Словник відмінків

Інфінітив заві́юватися, заві́юватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заві́юймося, заві́юймось
2 особа заві́юйся, заві́юйсь заві́юйтеся, заві́юйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заві́юватимуся, заві́юватимусь заві́юватимемося, заві́юватимемось, заві́юватимемся
2 особа заві́юватимешся заві́юватиметеся, заві́юватиметесь
3 особа заві́юватиметься заві́юватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заві́ююся, заві́ююсь заві́юємося, заві́юємось, заві́юємся
2 особа заві́юєшся заві́юєтеся, заві́юєтесь
3 особа заві́юється заві́юються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заві́юючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заві́ювався, заві́ювавсь заві́ювалися, заві́ювались
жін. р. заві́ювалася, заві́ювалась
сер. р. заві́ювалося, заві́ювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заві́ювавшись

Словник синонімів

ЗАХО́ДИТИ (іти кудись далеко, за якусь межу або, йдучи, потрапляти далеко, не туди, куди слід), ЗАБРІДА́ТИ[ЗАБРО́ДИТИ]розм., ЗАВІ́ЮВАТИСЯфам. - Док.: зайти́, забрести́, заві́ятися. З нудьги із двору погуляти Якось, задумавшись, пішла [генеральша], Та аж за царину зайшла (Т. Шевченко); - Була я у гаях і забрела дуже далеко (Марко Вовчок); Похитав [Максим] чомусь сумовито головою і чомусь подумав, що добре було б кудись завіятись (Н. Рибак). - Пор. 2. забира́тися.