завізвати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | завізва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | завізві́мо, завізві́м | |
2 особа | завізви́ | завізві́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | завізву́ | завізвемо́, завізве́м |
2 особа | завізве́ш | завізвете́ |
3 особа | завізве́ | завізву́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | завізва́в | завізва́ли |
жін.р. | завізва́ла | |
сер.р. | завізва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
завізва́вши |