заворушити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | заворуши́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заворуші́мо, заворуші́м | |
2 особа | заворуши́ | заворуші́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заворушу́ | заворушимо́, заворуши́м |
2 особа | заворуши́ш | заворушите́ |
3 особа | заворуши́ть | заворуша́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заворуши́в | заворуши́ли |
жін.р. | заворуши́ла | |
сер.р. | заворуши́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заворуши́вши |