заворкувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заворкува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заворку́ймо
2 особа заворку́й заворку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заворку́ю заворку́ємо, заворку́єм
2 особа заворку́єш заворку́єте
3 особа заворку́є заворку́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заворкува́в заворкува́ли
жін.р. заворкува́ла
сер.р. заворкува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заворкува́вши