заволочувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | заволо́чувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заволо́чуймо | |
2 особа | заволо́чуй | заволо́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заволо́чуватиму | заволо́чуватимемо, заволо́чуватимем |
2 особа | заволо́чуватимеш | заволо́чуватимете |
3 особа | заволо́чуватиме | заволо́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заволо́чую | заволо́чуємо, заволо́чуєм |
2 особа | заволо́чуєш | заволо́чуєте |
3 особа | заволо́чує | заволо́чують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
заволо́чуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | заволо́чував | заволо́чували |
жін. р. | заволо́чувала | |
сер. р. | заволо́чувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заволо́чувавши |