заволинити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | заволи́нити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заволи́ньмо | |
2 особа | заволи́нь | заволи́ньте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заволи́ню | заволи́нимо, заволи́ним |
2 особа | заволи́ниш | заволи́ните |
3 особа | заволи́нить | заволи́нять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заволи́нив | заволи́нили |
жін.р. | заволи́нила | |
сер.р. | заволи́нило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заволи́нивши |