заверещати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | завереща́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заверещі́мо, заверещі́м | |
2 особа | заверещи́ | заверещі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заверещу́ | заверещимо́, заверещи́м |
2 особа | заверещи́ш | заверещите́ |
3 особа | заверещи́ть | завереща́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | завереща́в | завереща́ли |
жін.р. | завереща́ла | |
сер.р. | завереща́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
завереща́вши |