-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив зава́жувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зава́жуймо
2 особа зава́жуй зава́жуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зава́жуватиму зава́жуватимемо, зава́жуватимем
2 особа зава́жуватимеш зава́жуватимете
3 особа зава́жуватиме зава́жуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зава́жую зава́жуємо, зава́жуєм
2 особа зава́жуєш зава́жуєте
3 особа зава́жує зава́жують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зава́жуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зава́жував зава́жували
жін. р. зава́жувала
сер. р. зава́жувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зава́жувавши

Словник синонімів

ВА́ЖИТИ (мати певну вагу), ЗАВА́ЖУВАТИрідше,ТЯГНУ́ТИрозм.,ТЯГТИ́розм. - Док.: зава́жити, потягну́ти, потягти́. Важив [лин] найменше чотири хунти! (М. Коцюбинський); Самець [кенгуру].. нерідко заважує 40 кілограмів (з журналу); - Важив я торік сім пудів, а тепер більше, як три, не заважу (З. Тулуб); Ой сом який! Десь з півпуда потягне!.. (М. Стельмах).