забучавіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив забуча́віти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа забуча́віє забуча́віють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забуча́вів забуча́віли
жін.р. забуча́віла
сер.р. забуча́віло
Активний дієприкметник
забуча́вілий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забуча́вівши