забучавіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | забуча́віти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | забуча́віє | забуча́віють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | забуча́вів | забуча́віли |
жін.р. | забуча́віла | |
сер.р. | забуча́віло | |
Активний дієприкметник | ||
забуча́вілий | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
забуча́вівши |