забанувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | забанува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | забану́ймо | |
2 особа | забану́й | забану́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | забану́ю | забану́ємо, забану́єм |
2 особа | забану́єш | забану́єте |
3 особа | забану́є | забану́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | забанува́в | забанува́ли |
жін.р. | забанува́ла | |
сер.р. | забанува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
забанува́вши |