забабіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(збабіти) [фам.]
Словник відмінків
Інфінітив | забабі́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | забабі́ймо | |
2 особа | забабі́й | забабі́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | забабі́ю | забабі́ємо, забабі́єм |
2 особа | забабі́єш | забабі́єте |
3 особа | забабі́є | забабі́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | забабі́в | забабі́ли |
жін.р. | забабі́ла | |
сер.р. | забабі́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
забабі́вши |