жонатий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жона́тий жона́та жона́те жона́ті
родовий жона́того жона́тої жона́того жона́тих
давальний жона́тому жона́тій жона́тому жона́тим
знахідний жона́того, жона́тий жона́ту жона́те жона́тих, жона́ті
орудний жона́тим жона́тою жона́тим жона́тими
місцевий на/у жона́тому, жона́тім на/у жона́тій на/у жона́тому, жона́тім на/у жона́тих

Словник синонімів

ОДРУ́ЖЕНИЙ (який має дружину), ЖОНА́ТИЙ, ОЖЕ́НЕНИЙрідше.Вася був одружений (О. Гончар); У нього було три сини жонатих, та аж чотири дочки (Г. Квітка-Основ’яненко); У мене один син нежонатий, а другий оженений (Словник Б. Грінченка).