живучий 2 значення

-1-
дієприкметник
(від: жи́ти)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний живу́чий живу́ча живу́че живу́чі
родовий живу́чого живу́чої живу́чого живу́чих
давальний живу́чому живу́чій живу́чому живу́чим
знахідний живу́чого, живу́чий живу́чу живу́че живу́чих, живу́чі
орудний живу́чим живу́чою живу́чим живу́чими
місцевий на/у живу́чому, живу́чім на/у живу́чій на/у живу́чому, живу́чім на/у живу́чих

Словник синонімів

ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙрідко, ЖИВКИ́Йрідко,ДВОЖИ́ЛЬНИЙрозм.Микола був русявим, симпатичним хлопцем.. Лицем у матір, статурою в батька й діда - міцний, дужий, витривалий (В. Козаченко); Дивізія.. була сформована з сибіряків та уральців, людей.. надзвичайно стійких у бойових обставинах (Григорій Тютюнник); [Теофіл (до громади):] Не тратьте зваги, діти, будьте тверді (Леся Українка); Міцний, живучий, справжній він матрос... (І. Гончаренко); Ми терплячі в житті, навчились на фронті до всього звикати (І. Нехода); Вона була, як завжди, мила у своїх листах, терпелива й розсудлива (М. Чабанівський); Все витерпіла, бо справді, мабуть-таки, двожильна (О. Гончар).
-2-
прикметник
(витривалий; стійкий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний живу́чий живу́ча живу́че живу́чі
родовий живу́чого живу́чої живу́чого живу́чих
давальний живу́чому живу́чій живу́чому живу́чим
знахідний живу́чого, живу́чий живу́чу живу́че живу́чих, живу́чі
орудний живу́чим живу́чою живу́чим живу́чими
місцевий на/у живу́чому, живу́чім на/у живу́чій на/у живу́чому, живу́чім на/у живу́чих

Словник синонімів

ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙрідко, ЖИВКИ́Йрідко,ДВОЖИ́ЛЬНИЙрозм.Микола був русявим, симпатичним хлопцем.. Лицем у матір, статурою в батька й діда - міцний, дужий, витривалий (В. Козаченко); Дивізія.. була сформована з сибіряків та уральців, людей.. надзвичайно стійких у бойових обставинах (Григорій Тютюнник); [Теофіл (до громади):] Не тратьте зваги, діти, будьте тверді (Леся Українка); Міцний, живучий, справжній він матрос... (І. Гончаренко); Ми терплячі в житті, навчились на фронті до всього звикати (І. Нехода); Вона була, як завжди, мила у своїх листах, терпелива й розсудлива (М. Чабанівський); Все витерпіла, бо справді, мабуть-таки, двожильна (О. Гончар).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний живу́чий живу́ча живу́че живу́чі
родовий живу́чого живу́чої живу́чого живу́чих
давальний живу́чому живу́чій живу́чому живу́чим
знахідний живу́чий, живу́чого живу́чу живу́че живу́чі, живу́чих
орудний живу́чим живу́чою живу́чим живу́чими
місцевий на/у живу́чому, живу́чім на/у живу́чій на/у живу́чому, живу́чім на/у живу́чих