-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний же́рто́вник же́рто́вники
родовий же́рто́вника же́рто́вників
давальний же́рто́внику, же́рто́вникові же́рто́вникам
знахідний же́рто́вник же́рто́вники
орудний же́рто́вником же́рто́вниками
місцевий на/у же́рто́внику на/у же́рто́вниках
кличний же́рто́внику* же́рто́вники*

Словник синонімів

ВІВТА́Р (у давніх народів - місце для жертвоприношень), ЖЕРТО́ВНИК, ОЛТА́Рзаст.Скоро завважила [жертва] батька, що край вівтаря похилився В тузі незмірній (М. Зеров); Майдан став схожий на страшний жертовник вавилонських богів (І. Нечуй-Левицький); Стає [Іфігенія] перед олтарем (Леся Українка).