жартівник 1 значень
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | жартівни́к | жартівники́ |
родовий | жартівника́ | жартівникі́в |
давальний | жартівнико́ві, жартівнику́ | жартівника́м |
знахідний | жартівника́ | жартівникі́в |
орудний | жартівнико́м | жартівника́ми |
місцевий | на/у жартівнико́ві, жартівнику́ | на/у жартівника́х |
кличний | жартівнику́ | жартівники́ |
Словник синонімів
Словник антонімів
ЖАРТОМА | СЕРЙОЗНО |
Заради жарту, жартуючи, несерйозно, легковажно, жартівливо, зроблено або сказано заради розваги, сміху. | Вдумливо, статечно, розважливо, зосереджено. |
Виконувати, глянути, говорити, казати кому-н., навчати кого-н., писати що-н., приймати що-н., робити що-н., ставити питання жартома ~ серйозно. | |
Наймати духовий оркестр? - поспитав я жартома... Я повинна спитати тебе про одну річ,- вже й геть серйозно повідомила вона (П. Загребельний). По обличчю сержанта не можна було вгадати - жартує він чи говорить серйозно (О. Гончар). | |
Жартівливий ~ серйозний, жартівливість ~ серйозність, жартівливо //жартом ~ серйозно, жартівник ~ серйозний (у знач ім);легковажно ~ вдумливо //зосереджено |