-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жара́  
родовий жари́  
давальний жарі́  
знахідний жару́  
орудний жаро́ю  
місцевий на/у жарі́  
кличний жаро́*  

Словник синонімів

ЖАР (підвищений ступінь теплоти тіла при захворюванні), ТЕМПЕРАТУ́РАрозм.,ГАРЯ́ЧКАрозм.,ВОГО́НЬпідсил. розм.,ПАЛпідсил. розм.,ЖАРА́діал. [Мальванов:] У вас, напевно, жар (І. Кочерга); Видно, в мене була температура (Л. Смілянський); Суддя притулив руку до чола дитини - гарячки не було (О. Маковей); Пекла і вогнем розливалася рана У лівім плечі (Л. Первомайський); Огненний пал трохи пройшов, Івась просив їстки і питки (Панас Мирний); Жара палила його нутро (Н. Кобринська).
СПЕ́КА (гаряче, дуже нагріте сонцем повітря), ЖАРА́, ПАЛ, ЖАРІ́НЬрозм., ЖАРрідше, СКВАРдіал.; СПЕКО́ТА́, ПЕ́КЛОрозм., ЖАРОТАрозм., ВАРрозм. (велика спека); ПАРНЯ́ (спека з надмірною вологістю). Спека та посуха того літа Мертвили поле і серця в’ялили (М. Рильський); Було вже надвечір. Сонце світило стиха, без жари (П. Куліш); Їй мріється далеке небо безхмарне, білі розпечені палом мури (М. Старицький); В хаті була спекота, і вони спали в сінях (Григорій Тютюнник); В хаті було пекло, як і на сонці (Ю. Яновський); Спека, як в червні, аж голова болить од жароти (М. Коцюбинський); Сонце підбилося ген-ген понад осокори, розпекло пісок.. і все замовкло під його варом (Дніпрова Чайка); У холодку - і там парня, аж в’ялить, Бо сонечко вогнем неначе палить (Л. Глібов).

Словник антонімів

СПЕКА ХОЛОД
Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря, жар, спекота. Низька температура навколишнього середовища, холоднеча, стужа, студінь.
Спека велика, величезна, весняна, виняткова, липнева, літня, надмірна, небезпечна, неймовірна, несподівана, нестерпна, сильна, справжня, серпнева ~  холод великий, винятковий, жахливий, зимовий, лютий, надмірний, нестерпний, осінній, пекельний, сильний, січневий, страшний. Використовувати, переносити спекухолод. Звикати, пристосовуватися до спеки ~  до холоду. Використання, вплив, дія спеки ~  холоду. Боятися, (не) зауважувати, (не) любити спекихолоду.
Кидати (кинути) то в жар, то в холод - викликати сильне хвилювання, страх і т. ін.; Спека спадає - стає (стало) прохолодніше; Збирається (береться) на тепло (на холод) - починає теплішати (холоднішати).
Холоду не любить, а в жару не спить (Загадка). Це вже залежало від того, чи на холоді, чи в теплі був чоловік (М. Стельмах). Коли людиною керує одна лише думка - ніщо ту людину не візьме - ні голод, ні холод, ні смерть, ні спека (Ю. Яновський).
Спекота ~холоднеча, спекотливий //спекотний ~холоднуватий; жар //жара ~стужа //студінь Пор. ще: ГАРЯЧИЙ ~ ХОЛОДНИЙ, ГРІТИ ~ ОХОЛОДЖУВАТИ