-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жагу́чий жагу́ча жагу́че жагу́чі
родовий жагу́чого жагу́чої жагу́чого жагу́чих
давальний жагу́чому жагу́чій жагу́чому жагу́чим
знахідний жагу́чий, жагу́чого жагу́чу жагу́че жагу́чі, жагу́чих
орудний жагу́чим жагу́чою жагу́чим жагу́чими
місцевий на/у жагу́чому, жагу́чім на/у жагу́чій на/у жагу́чому, жагу́чім на/у жагу́чих

Словник синонімів

БО́ЛІСНИЙ (який завдає муки, душевних страждань), БОЛЮ́ЧИЙ, ПЕКУ́ЧИЙпідсил.,ГРИЗО́ТНИЙрідше,ГРИЗУ́ЧИЙрідше,БОЛЯ́ЧИЙрідко; ЖАГУ́ЧИЙ, ЯДУ́ЧИЙ (нестерпно пекучий); ЩЕМЛИ́ВИЙ, ЩЕМКИ́Й, ЩЕМЛЯ́ЧИЙ (який завдає тривожно-солодкого болю). Болісний спогад; Болісне прозріння; Її охопила раптом болюча журба (А. Шиян); Рана палала розпеченим залізом, а важкі й пекучі думи не давали забуття (З. Тулуб); Непередбачена гризотна туга схопила його за душу (О. Копиленко); Піп помітив на Василевім обличчі не то гірке розчарування, не то болячий відчай (І. Чендей); Бжеський почервонів: навіть на самоті не міг він згадувати цього ганебного випадку без жагучого сорому (З. Тулуб). - Пор. 5. важки́й.
ГАРЯ́ЧИЙ (який має високу температуру; сильно нагрітий), РОЗПЕ́ЧЕНИЙ, РОЗЖА́РЕНИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПА́ЛЕ́НИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙрозм., ОГНЕ́ННИЙрозм.,ОГНЯ́НИ́Йрозм.До гарячого каменю та ще й вогонь прикладе (прислів’я); Розпечене повітря пашіло жаром (М. Коцюбинський); Сонце неначе найнялось, так немилосердно пече, що на розжарений пісок не можна ступнути босою ногою (А. Хижняк); Я стояв мовчазний коло печі, гартував жагучу білу сталь (М. Рудь); Ніяке дерево не витримує в цім безводнім солончаковім краю, на палених вітрах (О. Гончар); Подушка була гаряча, як полум’я, і немилосердно палила й без того вогненні Костеві щоки (О. Донченко); Навіть коли ти [Сонце] палиш - охоче вливаю в себе вогняний напій (М. Коцюбинський); Конвульсійно ковтаю ту вогнисту картоплю, обпікаюсь і не можу наїстися (Ю. Збанацький).
ЖАРКИ́Й (про пору року або дня, місцевість тощо), ГАРЯ́ЧИЙ, СПЕКО́ТЛИ́ВИЙпідсил.,СПЕКО́ТНИЙпідсил.,ПЕКУ́ЧИЙпідсил., ПАЛЮ́ЧИЙпідсил., СПЕ́ЧНИЙпідсил.рідше,ПАЛКИ́Йпідсил.рідше,ЖАГУ́ЧИЙпідсил.рідше,ШКВАРНИ́Йпідсил.діал.;ТРОПІ́ЧНИЙ (із сл. клімат, пояс). Дні стояли жаркі й безхмарні (З. Тулуб); Вони вишмигнули на кладки вимитися в теплій, як у середині спекотливого літа, воді Шепелявої (М. Рудь); Починалося літо - гаряча, спекотна пора в евенкійській тайзі (О. Лупій); Сонце все вище і вище. І сьогодні буде такий же пекучий день, як учора (О. Донченко); Літо палюче було (Б. Грінченко); Вже починалося спечне літо (Н. Рибак); День був палкий, гарячий, а до того сонячного жару піддавали ще й гармати свого (Панас Мирний); Я так люблю жагуче літо і даль і зоряну блакить (В. Сосюра); Літо було шкварне, прикре, голодне (О. Ільченко); На переважній частині території Австралійської області панує тропічний клімат (з підручника). - Пор. 1. ду́шни́й.
ПРИ́СТРАСНИЙ (про почуття та їх вираження - нестримний у своєму вияві, дуже сильний), ПАЛКИ́Й, ГАРЯ́ЧИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПОЛУМ’Я́НИЙ, ПОЛУМ’ЯНИСТИЙрідше,ПЛОМЕНИ́СТИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ЖАРКИ́Й, КИПУ́ЧИЙ, ПАТЕТИЧНИЙперев. книжн.,ЖАГЛИ́ВИЙпоет.;СПРА́ГЛИЙперев. поет. (сповнений сильного почуття, пристрасті). Діти сиділи біля вікон штабного вагона і з пристрасним азартом чекали на наступний постріл (П. Панч); Гей, куди ж подівались так швидко вони, Палкі пориви, мрії юнацькі, Найпевніші либонь вільних днів звістуни? (П. Грабовський); Лице, хоч змучене, проте має в собі привабливість, в погляді сяйливому, гарячому почувається внутрішня пристрасть, прихована жага (О. Гончар); Це дідусь, напевне, своїми розповідями заронив в її серце таку жагучу цікавість (А. Хижняк); Я вас всіх привітаю за дружбу, за сміх і за те, що відвага в серцях не погасла, ясна й полум’яна (С. Голованівський); Полум’янистий погляд темно-зелених очей спиняється на гарматах (Н. Рибак); Він зрозумів, що кохає, навіки кохає оцю дівчину, що його страшна вогненна сила передавалася і їй (М. Чабанівський); Щербатюк широкими, різкими кроками ходив по кабінету і короткими, гнівними вигуками викидав з грудей своє кипуче, невгамоване обурення (І. Рябокляч); Поцілунки палахтять жагливі... Що було дорожче на землі? (переклад М. Лукаша); Засміялась Вутанька і ще міцніш пригорнула сина до себе, осипаючи його спраглими гарячими поцілунками (О. Гончар). - Пор. 4. бурхли́вий.
СПРА́ГЛИЙ (про людину, тварину - який дуже хоче пити; про уста, а також перен. - сухий від спраги), ЖАГУ́ЧИЙ підсил., СПРА́ГНЕНИЙ рідше, ЖА́ДІ́БНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙрідше.До ріки з пасовища лісного спускався Олень той, спраглий на сонці, жадобу втолить водопоєм (переклад Б. Тена); - Коли зморений припаде спраглими губами до води, його можна на місці розстріляти, але він не покине пити (П. Кочура); Для виснаженої і спраглої землі стала дорогою кожна краплина (І. Волошин); О, як пили поля жагучі Вологу свіжу і живу! (М. Рильський); П’ю, спрагнена, воду з криниці (П. Козланюк); Спрагнені люди вибивались із останніх сил (С. Скляренко).