етіолувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | етіолува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | етіолу́ймо | |
2 особа | етіолу́й | етіолу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | етіолува́тиму | етіолува́тимемо, етіолува́тимем |
2 особа | етіолува́тимеш | етіолува́тимете |
3 особа | етіолува́тиме | етіолува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | етіолу́ю | етіолу́ємо, етіолу́єм |
2 особа | етіолу́єш | етіолу́єте |
3 особа | етіолу́є | етіолу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
етіолу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | етіолува́в | етіолува́ли |
жін. р. | етіолува́ла | |
сер. р. | етіолува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
етіоло́ваний | ||
Безособова форма | ||
етіоло́вано | ||
Дієприслівник | ||
етіолува́вши |