етіолований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний етіоло́ваний етіоло́вана етіоло́ване етіоло́вані
родовий етіоло́ваного етіоло́ваної етіоло́ваного етіоло́ваних
давальний етіоло́ваному етіоло́ваній етіоло́ваному етіоло́ваним
знахідний етіоло́ваний етіоло́вану етіоло́ване етіоло́вані
орудний етіоло́ваним етіоло́ваною етіоло́ваним етіоло́ваними
місцевий на/в етіоло́ваному, етіоло́ванім на/в етіоло́ваній на/в етіоло́ваному, етіоло́ванім на/в етіоло́ваних