етапувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | етапува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | етапу́ймо | |
2 особа | етапу́й | етапу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | етапува́тиму | етапува́тимемо, етапува́тимем |
2 особа | етапува́тимеш | етапува́тимете |
3 особа | етапува́тиме | етапува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | етапу́ю | етапу́ємо, етапу́єм |
2 особа | етапу́єш | етапу́єте |
3 особа | етапу́є | етапу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
етапу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | етапува́в | етапува́ли |
жін. р. | етапува́ла | |
сер. р. | етапува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
етапува́вши |