-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний енергі́йний енергі́йна енергі́йне енергі́йні
родовий енергі́йного енергі́йної енергі́йного енергі́йних
давальний енергі́йному енергі́йній енергі́йному енергі́йним
знахідний енергі́йний, енергі́йного енергі́йну енергі́йне енергі́йні, енергі́йних
орудний енергі́йним енергі́йною енергі́йним енергі́йними
місцевий на/в енергі́йному, енергі́йнім на/в енергі́йній на/в енергі́йному, енергі́йнім на/в енергі́йних

Словник синонімів

БАДЬО́РИЙ (сповнений енергії, сили), БАДЬОРИ́СТИЙрідше, СВІ́ЖИЙ, ЕНЕРГІ́ЙНИЙпідсил.Голова ніколи не болить, встаю вранці бадьорим, свіжим (М. Коцюбинський); Весела та завжди бадьориста, вона й кошик з пляшками й закуски купила за свої гроші (І. Нечуй-Левицький); Схопився [Іван] бадьорий, енергійний - в очах, що пойнялись туманом, одсвічувались нові мрії (С. Васильченко).
ДІЯ́ЛЬНИЙ (про людину - який виявляє особливу енергію, старанність в якійсь діяльності), ЕНЕРГІ́ЙНИЙ, АКТИ́ВНИЙ, ЗАВЗЯ́ТИЙ, БОЙОВИ́Й, ІНІЦІАТИ́ВНИЙ, ЖИТТЄДІЯ́ЛЬНИЙ, РУХЛИ́ВИЙ, ПРОБИВНИ́Й.
ШВИДКИ́Й (про дії, рухи, темп тощо - який відзначається великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙрідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, БУРХЛИ́ВИЙ підсил.,НЕВПИ́ННИЙ[НЕУПИ́ННИЙ] підсил.,ШАЛЕ́НИЙ підсил.; ПОСПІ́ШНИЙ, СПІ́ШНИЙ, ПОСПІ́ШЛИВИЙ, КВАПЛИ́ВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, ПРИСПІ́ШЕНИЙ, ПОХІ́ПЛИВИЙ[ПОХО́ПЛИВИЙ] діал. (який здійснюється, виконується з поспіхом); ШВИ́ДКІСНИЙ (перев. про виробничі процеси); КОРО́ТКИЙ, МИТТЄ́ВИЙ[МИТТЬОВИ́Й], МОМЕНТА́ЛЬНИЙ, РАПТО́ВИЙ, БЛИСКАВИ́ЧНИЙпідсил., НЕЗАБА́РНИЙрозм. (про дію, рух); МОТО́РНИЙ, ЖВА́ВИЙ, ЕНЕРГІ́ЙНИЙ, РУХЛИ́ВИЙ (перев. про роботу, виконання чогось - здійснюваний у швидкому темпі); СПІ́РНИ́Йрозм. (про ходу); ПЛИВКИ́Й (перев. про течію); ЧА́СТИЙ, ДРІБНИ́Й (який складається з часто повторюваних дій, рухів тощо). Од швидкої ходи він аж вихав полами на повітрі, а волосся на голові настовбурчилось вгору (І. Нечуй-Левицький); Максим починає танцювати. Нема в нього ні стрімких вихилясів, ні підскоків (М. Стельмах); Де руки й охота, там скора робота (прислів’я); Її сумне, тужливе око слідить за бистрими рухами ігли (І. Франко); Швидко вони покотили полем, тільки кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої їзди (Панас Мирний); Софія подалась хуткою ходою стемнілою стежкою (Леся Українка); Минув місяцьдругий шпаркої роботи (Д. Бедзик); Вперше зазнає Тоня такої швидкості, такої бурхливої їзди з перешкодами (О. Гончар); Критики одноголосно говорять про невпинний ріст, невпинний поступ на літературному полі (В. Еллан); Махове коло закрутилося в такому шаленому льоті, що, здавалось, підхопить з собою й машину (М. Коцюбинський); Поспішний відступ черкасців до лісу не рятував їх (І. Ле); Раби.. сплять важким сном, що розпирає їм груди спішним, нерівним диханням (Леся Українка); Розвалистою, але поспішливою ходою подався [Василь] до колиби (І. Чендей); Він уже підходив до будинку головного інженера, коли раптом почув позаду квапливі кроки (Ю. Шовкопляс); Поквапливим рухом поліз [Арсен] до кишені по цигарки (Є. Гуцало); Усе в нім, від нерівного, поквапного ходу і бистрого, але миготливого погляду, аж до методу навчання,.. було немов навмисно зложене з суперечностей (І. Франко); Мав [Забейко] враження, що його вело у цей приспішений рух друге маленьке серце (Ірина Вільде); Настали жнива, з довгими палючими днями, невеличкими короткими ночами, з важкою, похопливою роботою (Панас Мирний); Зміна провела швидкісну плавку і видала сталь високої якості (А. Хижняк); Нахилила [Уляна] голову сина трішечки нижче, бо він був уже хлопчик височенький, поцілувала коротким поцілунком (Григорій Тютюнник); У практиці польотів на сучасному винищувачі неминучі гострі ситуації, які вимагають миттєвого з’ясування причин їх появи і блискавичної реакції (з газети); Озирнувшися звичним моментальним рухом, Панько пізнав: спереду був чорний, мов негр, кочегар (В. Еллан); Але ж чому, сформувавшися з атомів, речі ніколи Нас не вражають раптовою зміною сталих кольорів? (переклад М. Зерова); Недалечко чутно сопілку, що грає якусь моторну, танцюристу мелодію (Леся Українка); Вона рада була, що в неї тепер є багато роботи, і навіть помолодшала,.. рухи жваві, енергійні, все робить бігом (С. Чорнобривець); Вся ця забава в бойовисько була.. рухлива й метушлива (О. Досвітній); Він ішов незалежно своєю важкуватою, поважною і разом з тим спірною ходою (О. Кундзич); Стрільба ставала частіша (О. Стороженко); Він чує за фіранкою шелестіння шовку і дрібні жіночі кроки (В. Кучер).

Словник антонімів

АКТИВНИЙ ПАСИВНИЙ
Який відзначається великою енергією, діяльністю, інтенсивністю; (про людину) діяльний, завзятий, енергійний. Який позбавлений енергії, завзятості, інертний; (про людину) бездіяльний.
Активний, а, е ~ пасивний, а, е боротьба, відпочинок, дія, діяльність, істина, лексика, натура, роль, словник, спостерігач чого-н., ставлення до кого-, чого-н., участь у чому-н., характер, художній образ, член чого-н., учень.
Активний, а, е борець, боротьба, оборона, вивчення чого-н. ~ пасивний, а, е вичікування, згода. Винятково, дуже, занадто, найбільш активний ~ пасивний. Бути, залишатися, здаватися, стати активним ~ пасивним в чому-н. (у вчинках, у навчанні, в аудиторії, на уроках, на зборах)
Я завжди вважала, що любов без діл мертва... Моя любов більш активної, ніж пасивної натури (Леся Українка). Я зараз же сам попереджу бригадирів, але хочу знати: від тебе не буде ні активного, ні пасивного опору? (М. Стельмах).
Актив ~ пасив (про частину якої-н. організації, колективу),активізація ~пасивність, активність ~пасивність, активно ~пасивно; активний ~байдужий, активний ~бездіяльний, активний ~інертний, діяльний ~бездіяльний, діяльний ~пасивний, енергійний ~пасивний, інтенсивний ~інертний