екстравагантний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний екстравага́нтний екстравага́нтна екстравага́нтне екстравага́нтні
родовий екстравага́нтного екстравага́нтної екстравага́нтного екстравага́нтних
давальний екстравага́нтному екстравага́нтній екстравага́нтному екстравага́нтним
знахідний екстравага́нтний, екстравага́нтного екстравага́нтну екстравага́нтне екстравага́нтні, екстравага́нтних
орудний екстравага́нтним екстравага́нтною екстравага́нтним екстравага́нтними
місцевий на/в екстравага́нтному, екстравага́нтнім на/в екстравага́нтній на/в екстравага́нтному, екстравага́нтнім на/в екстравага́нтних

Словник синонімів

НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙкнижн.,ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙрідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙкнижн. (про явище, подію тощо - який виходить із ряду звичайних); ЕКСЦЕНТРИ́ЧНИЙ, ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ (який не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормам, уявленням); НЕБУДЕ́ННИЙ (який відрізняється від того, що є завжди або скрізь, і тому сприймається в позитивному плані). Це були незвичайні збори.. Не обирали голови й секретаря, не писали протоколів (О. Гончар); Неординарне рішення; Нічого особливого він поки що не вигадав (Д. Ткач); Та й клямка ж то була неабияка: гладкий дерев’яний кілок з прикріпленим до нього дерев’яним зазубцем (І. Франко); Вероніка теж була незвична - в новій коричневій шубці (П. Загребельний); Робота була спішна й екстраординарна (Ю. Смолич); Олеся чарувала його ексцентричними позами, кокетством, танцями (І. Нечуй-Левицький); Все було сьогодні разючо новим, незвичним, небуденним (О. Гончар). - Пор. 1. винятко́вий, 1. небува́лий, 1. неймові́рний.