експлікувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | експлікува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | експліку́ймо | |
2 особа | експліку́й | експліку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | експлікува́тиму | експлікува́тимемо, експлікува́тимем |
2 особа | експлікува́тимеш | експлікува́тимете |
3 особа | експлікува́тиме | експлікува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | експліку́ю | експліку́ємо, експліку́єм |
2 особа | експліку́єш | експліку́єте |
3 особа | експліку́є | експліку́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
експліку́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | експлікува́в | експлікува́ли |
жін. р. | експлікува́ла | |
сер. р. | експлікува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
експліко́ваний | ||
Безособова форма | ||
експліко́вано | ||
Дієприслівник | ||
експлікува́вши |