діркуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний діркува́тий діркува́та діркува́те діркува́ті
родовий діркува́того діркува́тої діркува́того діркува́тих
давальний діркува́тому діркува́тій діркува́тому діркува́тим
знахідний діркува́тий, діркува́того діркува́ту діркува́те діркува́ті, діркува́тих
орудний діркува́тим діркува́тою діркува́тим діркува́тими
місцевий на/у діркува́тому, діркува́тім на/у діркува́тій на/у діркува́тому, діркува́тім на/у діркува́тих

Словник синонімів

ДІРЯ́ВИЙ (з діркою, з дірками), ДІРЧА́СТИЙ, ДІРЧА́ТИЙ, ДРА́НИЙрозм.,ДІРКУВА́ТИЙрозм., ДІРЧА́ВИЙрозм., ДІРКА́ТИЙрозм.Дірявого мішка не наповниш (прислів’я); Дірчасте листя; - Цинкове відро у мене зовсім зносилося. Дірчате було, як решето (І. Цюпа); - Та покинь того глиняника! - сказав Карпо і хотів одняти од неї драного горшка (І. Нечуй-Левицький); Баба.. почала гризти огірок своїми дірчавими зубами (Панас Мирний). - Пор. дра́ний.