дідівський 2 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ді́дівський ді́дівська ді́дівське ді́дівські
родовий ді́дівського ді́дівської ді́дівського ді́дівських
давальний ді́дівському ді́дівській ді́дівському ді́дівським
знахідний ді́дівський, ді́дівського ді́дівську ді́дівське ді́дівські, ді́дівських
орудний ді́дівським ді́дівською ді́дівським ді́дівськими
місцевий на/у ді́дівському, ді́дівськім на/у ді́дівській на/у ді́дівському, ді́дівськім на/у ді́дівських
-2-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ді́дівський ді́дівська ді́дівське ді́дівські
родовий ді́дівського ді́дівської ді́дівського ді́дівських
давальний ді́дівському ді́дівській ді́дівському ді́дівським
знахідний ді́дівський, ді́дівського ді́дівську ді́дівське ді́дівські, ді́дівських
орудний ді́дівським ді́дівською ді́дівським ді́дівськими
місцевий на/у ді́дівському, ді́дівськім на/у ді́дівській на/у ді́дівському, ді́дівськім на/у ді́дівських

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний діді́вський діді́вська діді́вське діді́вські
родовий діді́вського діді́вської діді́вського діді́вських
давальний діді́вському діді́вській діді́вському діді́вським
знахідний діді́вський, діді́вського діді́вську діді́вське діді́вські, діді́вських
орудний діді́вським діді́вською діді́вським діді́вськими
місцевий на/у діді́вському, діді́вськім на/у діді́вській на/у діді́вському, діді́вськім на/у діді́вських

Словник синонімів

СТАРОВИ́ННИЙ (який існує здавна, поширений, прийнятий у давні часи, сприймається як застарілий), СТАРОДА́ВНІЙ, ПРАДА́ВНІЙ, СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, СТАРОЖИ́ТНІЙ, ДІДІ́ВСЬКИЙ, ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, ПРА́ДІДНИЙ, ПРЕ́ДКІВСЬКИЙ, ДОПОТО́ПНИЙірон., жарт.; АНТИКВА́РНИЙ (старовинний і цінний); АРХАЇ́ЧНИЙ. Просили [хлопчики] від імені вчителя і гуртка юних істориків дати які-небудь старовинні чабанські речі для.. музею (О. Гончар); Одні дивилися, чи підходить той випадокпід стародавній звичай, другі - чи слугує на користь чоловікові (Панас Мирний); У двір прикотили дві високі старосвітські карети (І. Нечуй-Левицький); Мав методи, признаться, старожитні Тодось у садовому ремеслі (М. Рильський); Тут стояли велике дерев’яне ліжко і стара допотопна скриня (В. Кутняк); Антикварна ваза; Архаїчне слово. - Пор. 1. да́вній, застарі́лий, 1. старомо́дний.