-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | доїда́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | доїда́ймо |
2 особа | доїда́й | доїда́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | доїда́тиму | доїда́тимемо, доїда́тимем |
2 особа | доїда́тимеш | доїда́тимете |
3 особа | доїда́тиме | доїда́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | доїда́ю | доїда́ємо, доїда́єм |
2 особа | доїда́єш | доїда́єте |
3 особа | доїда́є | доїда́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
доїда́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | доїда́в | доїда́ли |
жін. р. | доїда́ла |
сер. р. | доїда́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
доїда́вши |
Словник синонімів
ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ [ПРИ́КРІСТЬ] кому, ДІЙНЯ́ТИ [ДОЙНЯ́ТИ] кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм., НАСОЛИ́ТИ кому, розм., ДОПЕКТИ́ кому, кого, розм., ПРИПЕКТИ́ кого, розм., ПРОПЕКТИ́ кого, розм., ДОТОРКНУ́ТИ кого, розм., ДОТКНУ́ТИ [ДОТНУ́ТИ] кого, зах., ДОТЯ́ТИ кого, діал., ДОЇ́СТИ кого, діал., ШПИРНУ́ТИ кого, діал.; УКОЛО́ТИ [ВКОЛО́ТИ], ШПИГНУ́ТИ розм., ШПИГОНУ́ТИ розм., УШПИГНУ́ТИ [ВШПИГНУ́ТИ] розм., ШТРИКНУ́ТИ розм., УШТРИКНУ́ТИ [ВШТРИКНУ́ТИ] розм., ПІДШТРИКНУ́ТИ розм., ПІДКОЛО́ТИ розм., УЖАЛИ́ТИ [ВЖАЛИ́ТИ] розм., ПІДЧЕПИ́ТИ розм., ПІДСКУБНУ́ТИ [ПІДСКУБТИ́] розм., ПІДКУСИ́ТИ розм., УЩИПНУ́ТИ [ВЩИПНУ́ТИ] розм. (кого - ущипливими словами ставити когось у смішне або скрутне становище). - Недок.: дошкуля́ти [дошку́лювати], шку́лити діал. досажда́ти, завдава́ти при́крості [при́крість], дійма́ти [дойма́ти], дозоля́ти, досо́лювати, допіка́ти, припіка́ти, пропіка́ти, доторка́ти, дотика́ти, дотина́ти, доїда́ти, шпирува́ти діал. шпига́ти, шпиня́ти розм. штрика́ти, підштри́кувати, підко́лювати, жали́ти, підчі́плювати, підску́бувати [підскуба́ти], підку́шувати, підку́сювати діал. Він заговорив повагом, з неприхованою насмішкою наголошуючи на окремі вирази, якими б він хотів особливо дошкулити супротивникові (Ю. Смолич); Особливо дошкуляло Ступака, що колгоспники ставились тепер до нього презирливо (Л. Смілянський); Та ще хоч би знавкола не досаджали, а то: - Ага, - радіють багатирі, - так йому й треба, щоб не був дуже розумний (А. Тесленко); Я ще не пробула й півмісяця в баронеси, а скільки прикрості завдала вона мені (Леся Українка); Дівчина втратила рівновагу, спокій. Видно, дійняв! З огидою і майже ненависно поглянула на безтурботного Тихона (К. Гордієнко); Пройшовся [Баб’як] збуджений по кімнаті, вишукуючи способу або такого слова, яке б могло дойняти цього впертого хлопа... (Д. Бедзик); Знали [діти], що те наморщене лице, ці трохи не спінені уста мали свою глибшу причину. Вже то хтось добре дозолив батькові (А. Крушельницький); Видно, добре йому досолили в Ковалівській школі (Ю. Збанацький); Треба мені було дуже Назолити одному; І Кузьму собі за мужа взять на зло таки ж тому (С. Воскрекасенко); Чимось насолив йому Ласун, нібито батьки ще за межу сварилися (В. Дрозд); [Іван:] Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (М. Кропивницький); [Бабуся:] Всякого добра у людей повно, ніхто не відніме. Живи та радуйся. Так ні ж, таки знайдуть чим припекти один одного (І. Микитенко); Лаврін гостро глянув на старосту і пропік його несподіваним словом (М. Стельмах); Свекруха всячиною дотина, сина навчає: Купи, синку, дротяну нагайку Та бий жінку з вечора до ранку... (Ганна Барвінок); - Мені найбільше доїдає Рутульський Турн, собачий син (І. Котляревський); Йому не сподобалася самопохвальба Слоу, і він хотів уколоти його (М. Грушевський); [Михайло:] За що ти печеш мене? За віщо картаєш? Я до тебе за порадою, а ти що не слово, то й наміряєш шпигнути (М. Старицький); Йому дуже хотілось шпигонути Марту гострим словом (О. Донченко); [Маков:] Я з задоволенням бачу, що ваші, гм, думки значно прояснилися. [Воробйов:] Ви хотіли мене вшпигнути, а між тим це реальний факт (І. Кочерга); - Чи думав він про таку славу серед усіх людей.., коли поневірявся по людях, і всі його, як те "гидке каченя", шпиняли, глузували з нього (О. Іваненко); - Не пощастило нам з директором, - не витримала, щоб не штрикнути свого директора, завуч (О. Копиленко); Штабний писар, якому відомо, що Гаркушині сини теж ховаються десь від кадетської мобілізації, не пропускає нагоди вштрикнути старого: - А сини ваші де? (О. Гончар); Люди знов сушать собі голови: шофер людина статечна, чим же це його Явтух підштрикнув? (Ю. Яновський); Усі були проти нього - і лаяли, і сміялися, й підколювали його (Л. Смілянський); Анатолій, посміхаючись, дивився їй услід. Ну й колюча ж яка, без рукавиць і за лікоть не візьмись. Ужалить, мов кропива (М. Руденко); Такі він жартики компонувати звик, Що навіть можна б їх у календар змістити. Умів усякого словами підчепити! (переклад М. Рильського); - При тій спосібності і інших паничів підскубує [князів віритель] (І. Франко); Віктор хитруватий, любить підкусити (П. Автомонов); - Ага-а, - злякалися приятеля [станового]? - ущипнув він мене (Панас Мирний).