добіляти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | добіля́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | добіля́ймо | |
2 особа | добіля́й | добіля́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | добіля́тиму | добіля́тимемо, добіля́тимем |
2 особа | добіля́тимеш | добіля́тимете |
3 особа | добіля́тиме | добіля́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | добіля́ю | добіля́ємо, добіля́єм |
2 особа | добіля́єш | добіля́єте |
3 особа | добіля́є | добіля́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
добіля́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | добіля́в | добіля́ли |
жін. р. | добіля́ла | |
сер. р. | добіля́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
добіля́вши |