добілити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | добіли́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | добілі́мо, добілі́м | |
2 особа | добіли́ | добілі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | добілю́ | добі́лимо, добі́лим |
2 особа | добі́лиш | добі́лите |
3 особа | добі́лить | добі́лять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | добіли́в | добіли́ли |
жін.р. | добіли́ла | |
сер.р. | добіли́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
добі́лений | ||
Безособова форма | ||
добі́лено | ||
Дієприслівник | ||
добіли́вши |