добілити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив добіли́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   добілі́мо, добілі́м
2 особа добіли́ добілі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа добілю́ добі́лимо, добі́лим
2 особа добі́лиш добі́лите
3 особа добі́лить добі́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. добіли́в добіли́ли
жін.р. добіли́ла
сер.р. добіли́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
добі́лений
Безособова форма
добі́лено
Дієприслівник
добіли́вши