дискваліфікувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дискваліфікува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дискваліфіку́ймо
2 особа дискваліфіку́й дискваліфіку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дискваліфікува́тиму дискваліфікува́тимемо, дискваліфікува́тимем
2 особа дискваліфікува́тимеш дискваліфікува́тимете
3 особа дискваліфікува́тиме дискваліфікува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа дискваліфіку́ю дискваліфіку́ємо, дискваліфіку́єм
2 особа дискваліфіку́єш дискваліфіку́єте
3 особа дискваліфіку́є дискваліфіку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дискваліфіку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дискваліфікува́в дискваліфікува́ли
жін. р. дискваліфікува́ла
сер. р. дискваліфікува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
дискваліфіко́ваний
Безособова форма
дискваліфіко́вано
Дієприслівник
дискваліфікува́вши