дискваліфікований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дискваліфіко́ваний дискваліфіко́вана дискваліфіко́ване дискваліфіко́вані
родовий дискваліфіко́ваного дискваліфіко́ваної дискваліфіко́ваного дискваліфіко́ваних
давальний дискваліфіко́ваному дискваліфіко́ваній дискваліфіко́ваному дискваліфіко́ваним
знахідний дискваліфіко́ваний, дискваліфіко́ваного дискваліфіко́вану дискваліфіко́ване дискваліфіко́вані, дискваліфіко́ваних
орудний дискваліфіко́ваним дискваліфіко́ваною дискваліфіко́ваним дискваліфіко́ваними
місцевий на/у дискваліфіко́ваному, дискваліфіко́ванім на/у дискваліфіко́ваній на/у дискваліфіко́ваному, дискваліфіко́ванім на/у дискваліфіко́ваних