димчатий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ди́мчатий ди́мчата ди́мчате ди́мчаті
родовий ди́мчатого ди́мчатої ди́мчатого ди́мчатих
давальний ди́мчатому ди́мчатій ди́мчатому ди́мчатим
знахідний ди́мчатий ди́мчату ди́мчате ди́мчаті
орудний ди́мчатим ди́мчатою ди́мчатим ди́мчатими
місцевий на/у ди́мчатому, ди́мчатім на/у ди́мчатій на/у ди́мчатому, ди́мчатім на/у ди́мчатих