димучий 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | диму́чий | диму́ча | диму́че | диму́чі |
родовий | диму́чого | диму́чої | диму́чого | диму́чих |
давальний | диму́чому | диму́чій | диму́чому | диму́чим |
знахідний | диму́чий | диму́чу | диму́че | диму́чі |
орудний | диму́чим | диму́чою | диму́чим | диму́чими |
місцевий | на/у диму́чому, диму́чім | на/у диму́чій | на/у диму́чому, диму́чім | на/у диму́чих |