димучий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний диму́чий диму́ча диму́че диму́чі
родовий диму́чого диму́чої диму́чого диму́чих
давальний диму́чому диму́чій диму́чому диму́чим
знахідний диму́чий диму́чу диму́че диму́чі
орудний диму́чим диму́чою диму́чим диму́чими
місцевий на/у диму́чому, диму́чім на/у диму́чій на/у диму́чому, диму́чім на/у диму́чих