-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив дилькоті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дилькоті́мо, дилькоті́м
2 особа дилькоти́ дилькоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дилькоті́тиму дилькоті́тимемо, дилькоті́тимем
2 особа дилькоті́тимеш дилькоті́тимете
3 особа дилькоті́тиме дилькоті́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа дилькочу́ дилькотимо́, дилькоти́м
2 особа дилькоти́ш дилькотите́
3 особа дилькоти́ть дилькотя́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дилькотячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дилькоті́в дилькоті́ли
жін. р. дилькоті́ла
сер. р. дилькоті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дилькоті́вши

Словник синонімів

ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИрідше,ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИдіал.,ДИЛЬКОТА́ТИ[ДИЛЬКОТІ́ТИ]діал. (про тіло - від холоду, страху); ТРІПОТА́ТИСЯ[ТРІПОТІ́ТИСЯ] (часто, дрібно); ДВИГТІ́ТИ, ДВИГОТІ́ТИпідсил.,ДВИЖА́ТИдіал.,ТРЯСТИ́СЯ, СТРЯСА́ТИСЯ, СТРУ́ШУВАТИСЯ (під впливом сили). - Док.: затремті́ти, здригну́тися, здригну́ти, задрижа́ти, затруси́тися, заті́патися, заколоти́тися, задилькота́ти[задилькоті́ти], задвигті́ти, затрясти́ся, стрясти́ся, струси́тися. Земля тремтить у млості І ронить пелюстки, І невідомі гості Злітаються в садки (М. Рильський); Були тут страшнії гармати. Од вистрілу дрижали хати (І. Котляревський); Земля і гори здригалися від вибухання бомб і снарядів (В. Кучер); Худі плечі [Ганни] гостро настовбурчились, здригаючи під збитою хусткою (І. Микитенко); Голова Петру гнівно трусилася, руки стискалися, наче він ладен був кинутися на зятя і побити його (М. Чабанівський); Шура відчула, що вона перемерзла до кісток - все тіло на ній тіпалося (О. Гончар); Буває так, що тільки гляне і вже зурочить - зараз нападе на людину пропасниця: так і труситься, так і колотиться! (Грицько Григоренко); Страшний шум водопаду, від котрого аж земля дриготіла, звіщав, що вода прибула велика (І. Франко); Ноги угиналися, дилькотіли, в очах тьмилося (О. Ковінька); Гупають сільські чоботи, миготять підтички і тріпотять на вітрі стрічки в дівчат (М. Коцюбинський); Парашут Кудрявого вони замаскували під осокором, листя якого тріпотілося на свіжому осінньому вітерцеві (П. Автомонов); Від безперервних вибухів двигтіли, стрясались стіни (Я. Баш); Під’їздили тяжкі грузовики. Під ними двиготіла земля (І. Микитенко); - А прокинувся він, мій пустунчик, і гуком його в хаті аж сохи движать! (Марко Вовчок); Хлопці дзвонили в дзвони, аж дзвіниця тряслась (І. Нечуй-Левицький); "Мирний" рипить усіма своїми зв’язками і наче стогне і здригається і, стрімко хитаючись, пірнає бугшпритом у воду і знову струшується, винирнувши з води (О. Довженко). - Пор. 4. би́тися, 1. сі́патися.