дикоплодовий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дикоплодо́вий дикоплодо́ва дикоплодо́ве дикоплодо́ві
родовий дикоплодо́вого дикоплодо́вої дикоплодо́вого дикоплодо́вих
давальний дикоплодо́вому дикоплодо́вій дикоплодо́вому дикоплодо́вим
знахідний дикоплодо́вий дикоплодо́ву дикоплодо́ве дикоплодо́ві
орудний дикоплодо́вим дикоплодо́вою дикоплодо́вим дикоплодо́вими
місцевий на/у дикоплодо́вому, дикоплодо́вім на/у дикоплодо́вій на/у дикоплодо́вому, дикоплодо́вім на/у дикоплодо́вих