дзьобнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | дзьо́бну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | дзьо́бні́мо, дзьо́бні́м | |
2 особа | дзьо́бни́ | дзьо́бні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | дзьо́бну́ | дзьо́бнемо́, дзьо́бне́м |
2 особа | дзьо́бне́ш | дзьо́бнете́ |
3 особа | дзьо́бне́ | дзьо́бну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | дзьо́бну́в | дзьо́бну́ли |
жін.р. | дзьо́бну́ла | |
сер.р. | дзьо́бну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
дзьо́бну́вши |