дзвінчатий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дзві́нчатий дзві́нчата дзві́нчате дзві́нчаті
родовий дзві́нчатого дзві́нчатої дзві́нчатого дзві́нчатих
давальний дзві́нчатому дзві́нчатій дзві́нчатому дзві́нчатим
знахідний дзві́нчатий, дзві́нчатого дзві́нчату дзві́нчате дзві́нчаті, дзві́нчатих
орудний дзві́нчатим дзві́нчатою дзві́нчатим дзві́нчатими
місцевий на/у дзві́нчатому, дзві́нчатім на/у дзві́нчатій на/у дзві́нчатому, дзві́нчатім на/у дзві́нчатих