деморалізуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | деморалізува́тися, деморалізува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | деморалізу́ймося, деморалізу́ймось | |
2 особа | деморалізу́йся, деморалізу́йсь | деморалізу́йтеся, деморалізу́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | деморалізува́тимуся, деморалізува́тимусь | деморалізува́тимемося, деморалізува́тимемось, деморалізува́тимемся |
2 особа | деморалізува́тимешся | деморалізува́тиметеся, деморалізува́тиметесь |
3 особа | деморалізува́тиметься | деморалізува́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | деморалізу́юся, деморалізу́юсь | деморалізу́ємося, деморалізу́ємось, деморалізу́ємся |
2 особа | деморалізу́єшся | деморалізу́єтеся, деморалізу́єтесь |
3 особа | деморалізу́ється | деморалізу́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
деморалізу́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | деморалізува́вся, деморалізува́всь | деморалізува́лися, деморалізува́лись |
жін. р. | деморалізува́лася, деморалізува́лась | |
сер. р. | деморалізува́лося, деморалізува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
деморалізува́вшись |