-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив декретува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   декрету́ймо
2 особа декрету́й декрету́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа декретува́тиму декретува́тимемо, декретува́тимем
2 особа декретува́тимеш декретува́тимете
3 особа декретува́тиме декретува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа декрету́ю декрету́ємо, декрету́єм
2 особа декрету́єш декрету́єте
3 особа декрету́є декрету́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
декрету́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. декретува́в декретува́ли
жін. р. декретува́ла
сер. р. декретува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
декрето́ваний
Безособова форма
декрето́вано
Дієприслівник
декретува́вши

Словник синонімів

УСТАНО́ВЛЮВАТИ[ВСТАНО́ВЛЮВАТИ] (робити що-небудь законним), УТВЕ́РДЖУВАТИ, УЗАКО́НЮВАТИ, ЛЕГАЛІЗУВА́ТИ, КАНОНІЗУВА́ТИ, ДЕКРЕТУВА́ТИ, НАСТАНОВЛЯ́ТИзаст. - Док.: установи́ти[встанови́ти], утве́рдити, узако́нити, легалізува́ти, канонізува́ти, декретува́ти, настанови́ти. Той, хто установив цей обряд.., не хотів і думати, щоби хоч щось могло пропасти дурно (Г. Хоткевич); Встановити порядок робочого дня; Старий Кухта й сам давненько вже думав над тим, як би узаконити за собою Гарасимову садибу (А. Іщук). Закон, який легалізує.. страйк (з журналу); Канонізувати робітниче свято; Уряд декретував і здійснив ряд заходів в інтересах народу (з журналу); - Що ми маємо для мужиків вигоду робити? Настановім собі таке право, що буде вигідне для нас (Лесь Мартович). - Пор. 1. запрова́джувати.