-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дедукува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дедуку́ймо
2 особа дедуку́й дедуку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дедукува́тиму дедукува́тимемо, дедукува́тимем
2 особа дедукува́тимеш дедукува́тимете
3 особа дедукува́тиме дедукува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа дедуку́ю дедуку́ємо, дедуку́єм
2 особа дедуку́єш дедуку́єте
3 особа дедуку́є дедуку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дедуку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дедукува́в дедукува́ли
жін. р. дедукува́ла
сер. р. дедукува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дедукува́вши